Libre Office (3 частина)

Якщо розглянути роботу з графікою (тема «Графічні редактори»), то, згідно сучасних вимог до знання растрової та векторної графіки, в закладах освіти необхідно встановлювати та вивчати такі потужні, дорогі програми, як Photoshop та Corel Draw. Серед відомих стандартних програм Windows тільки MS Paint або Paint.NET можуть частково відповідати певним вимогам сьогодення. 

Проте в Linux Lubuntu є можливість використовувати безкоштовні програмні продукти у вигляді досить потужних растрових, векторних редакторів: TuxPaint (аналог MS Paint), Pinta (рис. 1.),

Рис.1 Графічний редактор Pinta

GIMP (аналог Photoshop),

 Рис. 2 Графічний редактор GIMP

LibreOffice Draw (аналог Corel Draw) та ін. Учні чудово адаптуються до інтерфейсу та вивчають можливості таких програм не гірше ніж при роботі з Windows-програмами. 

Рис. 3 Векторний редактор LibreOffice Draw 

Рис. 4 Векторний редактор Inkscape

Libre Office (2 частина)

Щодо вивчення теми «Системи обробки табличної інформації», то подібно до систем опрацювання текстової інформації можна стверджувати, що електронні таблиці є електронними таблицями незалежно від операційної системи Windows, Linux, Mac OS, тощо. Наприклад, за замовчуванням у Linux Lubuntu можна використовувавати програму Gnumeric,

Рис.1. Графічний процесор Gnumeric

або Libre Office Calc:

Рис.2. Графічний процесор LibreOffice Calc

Libre Office (1 частина)

Рис.1. Пакет LibreOffice

Можна розглянути опрацювання текстової інформації в різних текстових редакторах, де головним завданням учня буде не використання функцій якогось конкретного текстового редактора, а вміння редагувати та форматувати текст, сторінку чи абзац, перевіряти правопис, виконувати пошук та заміну фрагментів тексту, створювати списки, таблиці та вставляти графічні об’єкти. При порівнянні зовнішнього вигляду програм MS Word 2003, MS Word 2007 з пакету Microsoft Office та LibreOffice Writer з пакету LibreOffice виникає лише ряд незначних відмінностей, до яких потрібно адаптувати учнів. Крім того, існує хибна думка про те, що складні текстові документи можна створювати лише за допомогою MS Word. Перевагою редактора LibreOffice Writer, який входить до складу офісних програм Lubuntu в тому, що він може використовуватися в операційних системах абсолютно безкоштовно.

До того ж, його функціональних можливостей достатньо для створення текстів будь-якої складності:

Рис.2. Вікно текстового редактора LibreOffice Writer

Робота на уроках в Linux Lubuntu

Досвід показує, що при вивченні таких розділів інформатики, як «Системне програмне забезпечення», «Службове програмне забезпечення», «Основи роботи з текстовою інформацією», «Комп’ютерна графіка», «Комп’ютерні презентації», «Системи обробки табличної інформації», «Бази даних», можна ефективно використовувати дистрибутив Lubuntu, адже функції та можливості операційної системи з пакетом прикладного програмного забезпечення є стандартизованими і не залежать від виробника.

               

Використання Linux-дистрибутиву Lubuntu у навчальному процесі

При викладанні сучасного курсу інформатики та основ комп’ютерної грамотності більшість вчителів намагаються обрати найбільш оптимальний варіант програмного забезпечення, який використовується у навчальному процесі. Цьому передує декілька важливих вимог:

Ø Дотримання умов ліцензування програмних засобів.

Останні події у галузі забезпечення авторських прав змушують проводити пошук законних альтернатив до використовуваних неліцензійних програмних засобів [2].

Ø Ефективність використання прикладного програмного забезпечення.

При розгляді альтернативних програмних засобів для підтримки навчального процесу вчителю, керівнику навчального закладу потрібно враховувати технічні можливості та потужність наявної комп’ютерної бази.

Ø Доцільність технічної та методичної підтримки навчальних програм.

На сьогоднішній день розроблено багато методичних рекомендацій та посібників при роботі з різним програмним забезпеченням, проте  більшість з них пов’язана лише з використанням операційної системи Windows та додатків для неї.

Не секрет, що недостатнє фінансування закладів освіти та жорсткі обмеження виробниками програмних продуктів доступу до своїх новітніх розробок спричиняють лише часткове дотримання наведених вище вимог.

Найбільш очевидним способом розв’язання цієї проблеми є використання безкоштовного і вільно поширюваного програмного забезпечення [4].

Вільними називаються програми, автор (чи інший власник майнових авторських прав) яких опублікував (оприлюднив) їх у супроводі так званої «вільної ліцензії», що дозволяє:

1) користуватися програмою для будь-яких цілей і на необмеженій кількості комп'ютерів або місць в мережі;

2) безперешкодно отримувати доступ до її вихідних кодів;

3) виготовляти необмежену кількість додаткових її примірників, як для власного користування, так і для розповсюдження або здачі в прокат/оренду на тих же умовах, за плату або безоплатно;

4) модифікувати її як для власного користування, так і для поширення на тих же умовах.

Використання вільного програмного забезпечення в освіті підтримують багато країн Євросоюзу (Іспанія, Німеччина, Франція), а також Бразилія, Росія, Китай, Індія.

Так як базовим комплексом програмного забезпечення є операційна система, то саме її вибір буде ключовим при застосуванні у навчальному процесі. Для таких цілей підходить операційна система Linux, також відома, як GNU/Linux.

Linux – загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра. Це один із найвидатніших прикладів розробки з відкритим кодом (open source) та вільного програмного забезпечення (free software); на відміну від власницьких операційних систем, на кшталт Microsoft Windows та MacOS X, її вихідні коди доступні усім для використання, зміни та розповсюдження абсолютно вільно [5]. На сьогоднішній день Linux має величезну кількість дистрибутивів (UNIX-подібних систем з ядром Linux, системних бібліотек та інструментів) – від настільних та серверних операційних систем до мінімальних середовищ. Найпопулярнішим дистрибутивом Linux є Ubuntu – операційна система для робочих станцій, лептопів та серверів, що надає сучасне і стабільне програмне забезпечення. Існує чимало офіційних і неофіційних варіантів Ubuntu, котрі базуються на оригінальному дистрибутиві і використовують той самий репозиторій програмного забезпечення.

Серед офіційних варіантів Linux, котрі можливо використати в навчальному процесі, можна виділити Kubuntu (графічна оболонка KDE), Lubuntu (графічна оболонка LXDE), Xubuntu (графічна оболонка Xfce) та Edubuntu (спеціальний дистрибутив для навчальних закладів).

Первинне тестування Крістофером Смартом (Christopher Smart), оглядачем журналу Linux Magazine, показало, що в порівнянні з Xubuntu та Ubuntu, Lubuntu використовує майже вдвічі менше пам'яті при звичайній установці на настільному комп'ютері і майже втричі менше – при завантаженні з Live CD [5].

         Так як потужність комп’ютерних баз в навчальних закладах є невеликою, а на дотримання умов ліцензування програмних продуктів потрібні значні кошти, тому саме операційна система Linux Lubuntu найбільш ефективна для вивчення операційних систем та прикладного програмного забезпечення.

         Lubuntu має мінімалістичний інтерфейс користувача, економно використовує пам'ять та інші апаратні ресурси комп'ютера, що дозволяє комфортно працювати на старих машинах. Але разом з тим, цей дистрибутив є сучасною системою, що має величезний набір пакунків [5]. Операційна система Linux Lubuntu забезпечує як текстовий (консольний) інтерфейс, так і графічний інтерфейс користувача (рис.1), дозволяючи розширити можливості для вивчення операційних систем учнями та ефективного використання обчислювальної системи.

Рис. 1. Зовнішній вигляд Lubuntu 13.04

Список використаних джерел

1.     Габрусєв В.Ю. Аналіз сучасних операційних систем (з точки зору використання у навчальному процесі) // Шкільний світ: Інформатика,— 2003. —№ 3.— С.6-9.

2.     Габрусєв В.Ю. Чи потрібна нам альтернатива? (з досвіду роботи міського семінару вчителів інформатики м. Тернополя "Використання вільнопоширюваного програмного забезпечення у навчальному процесі" ).

3.     Габрусєв В.Ю. Kylix. Програмуємо для Linux // Комп’ютер в школі та сім’ї. -2002. -№1. - С.

4.     Кравчина О,Є. Інформаційні технології і засоби навчання. 2010. №6 (20). Режим доступу до журналу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html.

5.     http://uk.wikipedia.org/wiki/Lubuntu.